Про демократію
Jun. 11th, 2010 11:39 pm![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
gloria_maКазати що демократія - влада або панування більшості, - це спрощення справи. Суттєве для демократії є те, що більшість - це категорія безнастанно мінлива: більшість формується в загальній дискусії, і це щоразу більшість у ставленні до конкретних справ, проблем.
Можемо мати більшість і меншість у справі збільшення податків або в тому, чи продовжити курс навчання в середній школі на рік, або чи укласти торговий договів з сусідньою країною. Ті, що належать до більшості в справі податків, можуть бути в меншості в справі торгівлі і так далі.
Для демократії суттєве є те, що усі грамадяни мали підставу вважати, що їм прислуговує право бути в складі тієї чи тієї більшості, тієї чи тієї меншості.
Диктатурою може бути і панування більшості: демократія включає непорушні права меншості, й коли більшість себе не обмежує, настає диктатура. "Маємо більшість? Ну, то тепер ми пани!" Цей спосіб мислення не демократичний, а "більшостевий", або, сказати одверто, більшовицький.
Західна демократія вважає поруч з консенсусом своїм другим основоположним принципом компроміс.
Компроміс однак виключає моральний абсолютизм, бо моральність каже, що жертвувати принципами для практичної користі - неморально.
Політик, демократичний політик, знає, що компроміс конечний, бо в нормальній людській спільноті неминуче будуть існувати різниці поглядів. Альтернативою до компромісу є необмежена влада одного погляду, однієї партії чи групи.
Роман Шпорлюк "Польські рефлексії"
Можемо мати більшість і меншість у справі збільшення податків або в тому, чи продовжити курс навчання в середній школі на рік, або чи укласти торговий договів з сусідньою країною. Ті, що належать до більшості в справі податків, можуть бути в меншості в справі торгівлі і так далі.
Для демократії суттєве є те, що усі грамадяни мали підставу вважати, що їм прислуговує право бути в складі тієї чи тієї більшості, тієї чи тієї меншості.
Диктатурою може бути і панування більшості: демократія включає непорушні права меншості, й коли більшість себе не обмежує, настає диктатура. "Маємо більшість? Ну, то тепер ми пани!" Цей спосіб мислення не демократичний, а "більшостевий", або, сказати одверто, більшовицький.
Західна демократія вважає поруч з консенсусом своїм другим основоположним принципом компроміс.
Компроміс однак виключає моральний абсолютизм, бо моральність каже, що жертвувати принципами для практичної користі - неморально.
Політик, демократичний політик, знає, що компроміс конечний, бо в нормальній людській спільноті неминуче будуть існувати різниці поглядів. Альтернативою до компромісу є необмежена влада одного погляду, однієї партії чи групи.
Роман Шпорлюк "Польські рефлексії"
