(no subject)

[gloria_ma]

я згадала про цей свій старий пост - вся наша ситуація дозволяє проводити певні паралелі з тим часом.

Originally posted by gloria_ma at Доповнення до поста procol-harumа про Пуніна

Полонська-Василенко в своїм спогадах написала, що коли групу вчених і інтелігентів в т.ч. і її чоловіка, академіка М.П,Василенка, арештували в 1924 році у сфабрикованій НКВД справі "Київського обласного центру дій" - на їх захист виступили різні організації: школи, університети, творчі спілки, Академія Наук і т.д.
Коли, через 5 років, в 1929 році була НКВС організована справа УВО, Полонська-Василенко хотіла організувати лист на захист арештантів і пішла в Академію Наук, по місцю праці деяких з арештованих. І Президент Академії, ховаючи очі, сказав їй, що все, що можуть організувати колеги-академіки зараз - це лист з засудженням(!!!) арештованих.
5 років... і такий страх. Ранні більшовики по краплі віджимали права у громадян, зменшували правове поле і нарощували страх.
Чи не йдемо ми вже по цьому ж шляху?

Comments

[cikavynka.livejournal.com]

Ой, я вже казала - питала - котимось у 37-й рік, чи що? :((( Чи можна мирним спротивом це подолати? Але ж у документальному фільмі (здається, за Вашим посиланням дивилася) говорять про те, що мирні "революції" більш дієві, ніж радикальні дії...

[(Anonymous)]

Наші сусіди з 37-го і не вилазили.
Щойно дивився їхні новини по Россия-24, про похорони Калашнікова.
Ну, там гарматний лафет, салют з АК, Путін, бронзовий вінок на могилці.
Потім слово генералу : "Я верю что в нашей стране будет еще много таких конструкторов".
Дідько з нам, йобнутим генералом.
Але що видав телеведучий :
"На этом кладбище в течение следующих двухсот лет Россия будет хоронить героев России и Советского Союза."
Ось так, чорним по білому.