(no subject)

[gloria_ma]

є щось нереально-реалістичне, як подорож на машині часу, коли у своїй ф-лєнті бачиш жж, де постять по днях події, що давним-давно були. Таке було відчуття від ЖЖ Шевченка, Тараса звичайно, де Шевченко публікував свій "Журнал" (до речі, природжений блогер), а зараз те саме відчуття, коли натикаєшся на записиunr_1919/

І нехай мені триста років снився порядок бойових дій, фронтів, кількість боєприпасів і маневри - ну, жінка я, мені ці войнушки не вставляють... просто коли бачиш як сьогодні змістився фронт на тій війні, яку ми не пережили.. Не пережили, бо все, що не проговорене, непрочитане, хоч би і в безліч томів написане - його наче не було.
Так от - ти починаєш її відчувати. ту Війну за незалежність. Ту першупо двох століттях, криваву і безпощадну війну - зафіксовану в сухих беземоційних звідомленнях.

Ми знаємо, що закінчилась вона цим:

Не забути тих днів ніколи:
Залишали останній шмат.
Гуркотіли й лякались кола
Під утомленний грім гармат.

Налітали зловісні птахи,
Доганяли сумний похід,
А потяг ридав: на Захід… на Захід… на Захід…
І услід — реготався Схід.

Роззявляв закривавлену пащу.
П’яний подих нудив, як смерть.
Де ж знайти нам за тебе кращу
Серцем, повним Тобою вщерть? (с)

І ті, що залишились тут, в Україні, згодом позаздрили тим, що пішли на Захід мучитись ностальгією і невлаштованістю; або і розкаялись, що в свій час вибрали сторону "хатоскраїзму" чи більшовизму..
Ми - знаємо.
Хіба що це привід для втіхи і, якщо пощастить - для висновків.
Читаючи такий журнал - з запізненням на 94 роки, можна уявити себе богом - бо тобі відоме майбутнє, а майбутнє - справа божа, а не людська.

Comments

[gord15.livejournal.com]

Зворушливо!

[tin-tina.livejournal.com]

Мені завжди від цього вірша мороз йшов поза шкірою.

[gloria-ma.livejournal.com]

+++

[stepom.livejournal.com]

Так , той журнал дійсно вражає, начебто машина часу.

Але ще більше вражають спогади Скоропадського http://mysliwiec.livejournal.com/973425.html
Вражають тим, що пояснюють та відображають події сьогодення . І стає ясним, чого треба очікувати завтра (в сучасних реаліях, звісно).

[gloria-ma.livejournal.com]

більше вражає тим, що вони нічого не зрозуміли і нічому не навчились (с).
І це само по собі питання: чому за майже 100 років немає ніякої еволюції в поглядах?

[stepom.livejournal.com]

Відповідь на поверхні і в спогадах Скоропадського: малороси. ментальна спорідненість на ґрунті язика та перебування у медійному кацапському просторі (а тут і величезний пласт міфології, і великодержавного шовінізму, і памятники та вулиці Леніна у кожному населенному пункті). Позиція окремих русскаязьічних бандеровцев грає таку ж саму роль, як і Новодворської в РФ - це поодинокі маргінали. На виборах все вирішує багаточислений люмпен, який обирає не головою, а по формулі свій-чужий. І маркер тут - мова.

Русскаязьічньіє бандєровцьі на цю тему дивляться дещо по другому.їх можна зрозуміти: Кому приємно вважати себе асимільованим асимілятором? ;)

[gloria-ma.livejournal.com]

нікому, мабуть, неприємно. але мова маркер своєрідний. в Україні переважає міське населення над сільським, а великі міста, крім як на заході країни - так сталось, російськомовні. Між тим, голосування йде не за мовою, бо інакше б той же Київ голосував би 100% за Януковича і т.д. і т.п.

російськомовних бандерівців якраз таки дофіга і трошки - це такий перехідний конструкт, у яких все є, крім мови. Тобто це еволюційне явище.
А взагалі, зменшувати природнє середовище легше ніж збільшувати.

[stepom.livejournal.com]

до речі, про те "подмьотноє пісьмо" Стомахіна. Цікавий не сам контент (незначна провокація у вигляді чистого тролізму), а сам факт перепосту окремими персонажами.

Люди, які не мають в собі сили назвати прямим текстом кацапів ворогами за їхні ворожі дії, натомість використовуючи риторику "Кремль" (купа цегли?), "Москва" (архітектурний комплекс?), "Росія" (бєрьозкі?) шукають в цій бодязі союзника, що дозволив би стверджувати, що, срєді русскіх есть адекватньіе люді. Бо однієї Новодворської явно не вистачає.

Імхо, це все язьічіє та словоблуддя зробить свою справу у самовизначенні у вже недалекому майбутньому. Апелювання до україномовного села в східних областях виглядає кволим, бо політика робиться в містах. А самі села вимирають. Та й самі села там не одну сотню років знаходяться у кацапській парадігмі; змішаність сімей та члени родин, мешкаючі в Росії, теж відіграють свою роль у формуванні світогляду.

Як не крути, а п'ята колона.

[(Anonymous)]

Частина тих, що залишалось, робила це за закликом самого Петлюри. Думали, що його повернення таки станеться.

О.

P.S. Гляньте пошту, будь ласка.

[gloria-ma.livejournal.com]

не знала. був якийсь заклик? - в сенсі, документальний?

[(Anonymous)]

Ні, він звертався безпосередньо до вояків. Інформація від учасника тих подій. Звісно, вже давно покійного.
О.

[gloria-ma.livejournal.com]

а що саме казав і коли це було?