(no subject)
May. 20th, 2013 11:37 pmА я то гадала, звідки у Лева Жемчужникова і Олексія Толстого (тих самих, що частина "Козьми Пруткова") така любов до України.
Жемчужников боготворив Шевченка, малював проникливі картини на українську тематику, мріяв про відродження української архітектури, збирав наш фолькльор. В в українському журналі "Основа" видавав свої гравюри із серії "Живописная Украина" - серію офортів, названих в честь і в пам'ять Т.Г.Шевченка і які, за задумкою Жемчужникова мов би служили продовженням однойменної серії Шевченка...

(картини, як і майже всі зображення в інтернеті - одна двадцята від оригіналу. Оригінал, до речі, в Київському музеї українського мистецтва)
Такий запис залишив Тарас після зустрічі з Жемчужниковим: «Як би я щасливий був побачити цю людину, яка так щиро, нелицемірно полюбила мою милу, рідну мову і мою прекрасну, бідну батьківщину».
А Олексій Костянтинович Толстой був особистим другом Олександра II, і коли той в честь зходження на трон підписував всім в'язням амністію, відмовився відпускати із заслання тільки Тараса Григоровича. І тоді граф Олексійвлаштував істерику заявив: або ви, государ, підпишите амністію Шевченку, або ноги моєї тут ніколи не буде!"
І цар уступив...
Так от. Вони обидва - двоюрідні брати, правнуки (по матерям) останнього гетьмана України - Кирила Розумовського...
Ты знаешь край, где все обильем дышит,
Где реки льются чище серебра,
Где ветерок степной ковыль колышет,
В вишневых рощах тонут хутора,
Среди садов деревья гнутся долу
И до земли висит их плод тяжелый?
Шумя, тростник над озером трепещет,
И чист, и тих, и ясен свод небес,
Косарь поет, коса звенит и блещет,
Вдоль берега стоит кудрявый лес,
И к облакам, клубяся над водою,
Бежит дымок синеющей струею?
Туда, туда всем сердцем я стремлюся,
Туда, где сердцу было так легко,
Где из цветов венок плетет Маруся,
О старине поет слепой Грицко,
И парубки, кружась на пожне гладкой,
Взрывают пыль веселою присядкой!
Ты знаешь край, где нивы золотые
Испещрены лазурью васильков,
Среди степей курган времен Батыя,
Вдали стада пасущихся волов,
Обозов скрып, ковры цветущей гречи
И вы, чубы — остатки славной Сечи?
Ты знаешь край, где утром в воскресенье,
Когда росой подсолнечник блестит,
Так звонко льется жаворонка пенье,
Стада блеят, а колокол гудит,
И в божий храм, увенчаны цветами,
Идут казачки пестрыми толпами?
Ты помнишь ночь над спящею Украйной,
Когда седой вставал с болота пар,
Одет был мир и сумраком и тайной,
Блистал над степью искрами стожар,
И мнилось нам: через туман прозрачный
Несутся вновь Палей и Сагайдачный?
Ты знаешь край, где с Русью бились ляхи,
Где столько тел лежало средь полей?
Ты знаешь край, где некогда у плахи
Мазепу клял упрямый Кочубей
И много где пролито крови славной
В честь древних прав и веры православной?
Ты знаешь край, где Сейм печально воды
Меж берегов осиротелых льет,
Над ним дворца разрушенные своды,
Густой травой давно заросший вход,
Над дверью щит с гетманской булавою?..
Туда, туда стремлюся я душою!
О.К.Толстой.
Між іншим, народився і ріс О.К. в Чернігівській губернії, виховувався дядьком - Олексієм Перовським. А Олексій Перовський автор повісті «Двійник, або мої вечори в Малоросії» (1828) (це він першим вивів альтер его і взагалі слово "двійник" придумав), повісті-казки «Чорна курка, або Підземні жителі» (1829), роману «Монастирка» (1830—1833). (роман, само собою, про Україну).
Ну, а ще одну Перовську ви всі із школи знаєте... Софія Перовська... Все ж таки кров має значення?
Жемчужников боготворив Шевченка, малював проникливі картини на українську тематику, мріяв про відродження української архітектури, збирав наш фолькльор. В в українському журналі "Основа" видавав свої гравюри із серії "Живописная Украина" - серію офортів, названих в честь і в пам'ять Т.Г.Шевченка і які, за задумкою Жемчужникова мов би служили продовженням однойменної серії Шевченка...

(картини, як і майже всі зображення в інтернеті - одна двадцята від оригіналу. Оригінал, до речі, в Київському музеї українського мистецтва)
Такий запис залишив Тарас після зустрічі з Жемчужниковим: «Як би я щасливий був побачити цю людину, яка так щиро, нелицемірно полюбила мою милу, рідну мову і мою прекрасну, бідну батьківщину».
А Олексій Костянтинович Толстой був особистим другом Олександра II, і коли той в честь зходження на трон підписував всім в'язням амністію, відмовився відпускати із заслання тільки Тараса Григоровича. І тоді граф Олексій
І цар уступив...
Так от. Вони обидва - двоюрідні брати, правнуки (по матерям) останнього гетьмана України - Кирила Розумовського...
Ты знаешь край, где все обильем дышит,
Где реки льются чище серебра,
Где ветерок степной ковыль колышет,
В вишневых рощах тонут хутора,
Среди садов деревья гнутся долу
И до земли висит их плод тяжелый?
Шумя, тростник над озером трепещет,
И чист, и тих, и ясен свод небес,
Косарь поет, коса звенит и блещет,
Вдоль берега стоит кудрявый лес,
И к облакам, клубяся над водою,
Бежит дымок синеющей струею?
Туда, туда всем сердцем я стремлюся,
Туда, где сердцу было так легко,
Где из цветов венок плетет Маруся,
О старине поет слепой Грицко,
И парубки, кружась на пожне гладкой,
Взрывают пыль веселою присядкой!
Ты знаешь край, где нивы золотые
Испещрены лазурью васильков,
Среди степей курган времен Батыя,
Вдали стада пасущихся волов,
Обозов скрып, ковры цветущей гречи
И вы, чубы — остатки славной Сечи?
Ты знаешь край, где утром в воскресенье,
Когда росой подсолнечник блестит,
Так звонко льется жаворонка пенье,
Стада блеят, а колокол гудит,
И в божий храм, увенчаны цветами,
Идут казачки пестрыми толпами?
Ты помнишь ночь над спящею Украйной,
Когда седой вставал с болота пар,
Одет был мир и сумраком и тайной,
Блистал над степью искрами стожар,
И мнилось нам: через туман прозрачный
Несутся вновь Палей и Сагайдачный?
Ты знаешь край, где с Русью бились ляхи,
Где столько тел лежало средь полей?
Ты знаешь край, где некогда у плахи
Мазепу клял упрямый Кочубей
И много где пролито крови славной
В честь древних прав и веры православной?
Ты знаешь край, где Сейм печально воды
Меж берегов осиротелых льет,
Над ним дворца разрушенные своды,
Густой травой давно заросший вход,
Над дверью щит с гетманской булавою?..
Туда, туда стремлюся я душою!
О.К.Толстой.
Між іншим, народився і ріс О.К. в Чернігівській губернії, виховувався дядьком - Олексієм Перовським. А Олексій Перовський автор повісті «Двійник, або мої вечори в Малоросії» (1828) (це він першим вивів альтер его і взагалі слово "двійник" придумав), повісті-казки «Чорна курка, або Підземні жителі» (1829), роману «Монастирка» (1830—1833). (роман, само собою, про Україну).
Ну, а ще одну Перовську ви всі із школи знаєте... Софія Перовська... Все ж таки кров має значення?
no subject
Date: 2013-05-20 08:58 pm (UTC)no subject
Date: 2013-05-20 09:09 pm (UTC)no subject
Date: 2013-05-20 09:29 pm (UTC)no subject
Date: 2013-05-20 10:03 pm (UTC)no subject
Date: 2013-05-21 05:30 am (UTC)no subject
Date: 2013-05-21 06:01 am (UTC)Шановна Глоріє, а чи "наш" Толстой не родич інших близького приятеля Шевченка - - графа Ф.П.Толстого?
Так взагалі подивилася - яка цікава біографія! І родина в нього така ж.
no subject
Date: 2013-05-21 07:32 am (UTC)Не знаю, Тіно.
Я і про це взнала випадково - займаючись зовсім іншими темами: архітектурою і живописом України.
no subject
Date: 2013-05-21 07:34 am (UTC)Взагалі це українське походження - цікава штука, кілька поколінь підряд вже майже асимільованих в інше середовище промовчить, а потім таки обізветься. От як в Рилєєва.
no subject
Date: 2013-05-21 08:00 am (UTC)так. і мене це часом вводить в ступор.
no subject
Date: 2013-05-21 08:09 am (UTC)no subject
Date: 2013-05-21 08:21 am (UTC)у Журби? Так вона сама прямо про це пише і взагалі приділяє багато уваги саме цьому аспекту "кресовості" - ділячи їх на поляків з Польщі і попольщених українців.
Я вже не вперше стикаюсь з тим, що "Кобзар" Шевченко на таких попольщених чи поросійщених мав просто магічну дію...
Це взагалі цікава тема "реасиміляція 19 ст.".
Ви часом не знаєте яких-небудь спеціальних робіт на цю тему?
no subject
Date: 2013-05-21 08:29 am (UTC)Ну й знаю галицький варіант цього процесу, який проходив дуже бурхливо, часто різав "по живому", в прямому сенсі слова розриваючи родини. Як тоді казали, національний кордон проліг всередині шлюбного ліжка.
no subject
Date: 2013-05-21 09:52 am (UTC)те саме творилось і в підросійській Україні. Я навіть потихеньку почала збирати приклади: Грушевські (уявляєте, Грушевські!), Лисенки і др.
no subject
Date: 2013-05-21 10:08 am (UTC)post
Date: 2013-05-21 08:05 am (UTC)post
Date: 2013-05-21 11:56 am (UTC)no subject
Date: 2013-05-21 11:58 am (UTC)Між іншим, це можна розглядати як доказ "братності" двох народів, хіба ні?
no subject
Date: 2013-05-21 02:52 pm (UTC)no subject
Date: 2013-05-21 04:16 pm (UTC)no subject
Date: 2013-05-21 09:03 pm (UTC)no subject
Date: 2013-05-21 07:00 pm (UTC)no subject
Date: 2013-05-21 07:03 pm (UTC)Якби не імперія, могли б зватися- Левко Перлинський і О
Date: 2013-05-21 08:01 pm (UTC)no subject
Date: 2013-05-21 08:05 pm (UTC)Перовського знаю як Погорєльського - про чорну курку у нього чудове. і решта теж гарне.
Традиційний огляд…
Date: 2013-05-24 12:51 pm (UTC)Традиційний огляд…
Date: 2013-05-24 04:08 pm (UTC)no subject
Date: 2013-05-27 10:24 am (UTC)про українізми в мові Толстого типу "очерет" пише Качуровський. І билини Толстой наводить чуті ним самим на Чернігівщині...
А цей вірш - гімн українського націоналізму був негласний, його й зараз треба вчити напам"ять на уроках російської мови
Традиційний огляд… Авторська рубрика.
Date: 2013-05-27 11:43 am (UTC)no subject
Date: 2013-07-01 08:09 am (UTC)