gloria_ma: (Ельф)
Дарагани... Нічим особливим в історії не прославились - можна сказати, що то була типова дворянська сім"я України.
Засновник династії Дараганів - київський козацький полковник Юхим Дараган вдало женився на Вірі, сестрі братів Розумовських (Олексія - морганатичного чоловіка російської імператриці Єлизавети і Кирила - останнього гетьмана України, фельдмаршала і президента Російської Академії наук). У знаменитих братів Розумовських було три сестри -
Віра, Агафія, Ганна.

Художник невідомий. Портрет Юхима Дарагана. портрет 18 ст. , вірніше копія 19 ст. з оригіналу 18 ст.
Зображений у полковничих регаліях. (по-сучасному, це щось типу губернатора Київщини). Покінчив життя самогубством. Чому невідомо.

Все, що залишилось від Дараганів - це три архітектурні пам"ятки:
Read more... )
gloria_ma: (Ельф)

Василь Дунін-Борковський був чернігівським полковником і генеральним обозним (першим заступником гетьмана) - служив за гетьманів Многогрішного, Самойловича і Мазепи. Мав він титул граф - був знатного польського шляхетського роду, початки якого сягали данських королів, великих київських князів і візантійських імператорів.

Це був вже другий Дунін-Борковський, що служив українським гетьманам. Першим був двоюрідний дядько Василя Касперовича теж Василь - і теж (о, співпадіння!) був чернігівським полковником і сподвижником Богдана Хмельницького. (це, до слова, відмітимо ще раз, чисто козацько-селянський склад учасників українсько-польської війни;)).Read more... )
gloria_ma: (Ельф)
Мати. Марина Мазепа. в дівоцтві Мокиєвська. В схимі Марія Магдалина.

близько 1624 року, на Білоцерківщині, Річ Посполита — 1707 рік, Київ,
імовірно була похована на території Києво-Печерського Вознесенського дівочого монастиря) — ігуменя Києво-Печерського Вознесенського і Глухівського Успенського дівочих монастирів, мати гетьмана України Мазепи Івана Степановича, основоположниця прикладного мистецтва — шиття золотими та срібними нитками церковного одягу і ікон.

Походила з шляхетського роду, батько і брат - старшини у війську Хмельницького. Загинули в боях з поляками.
Мала двох дітей - Івана і доньку Олександру.
Була високоосвіченою жінкою, брала участь у політиці.

Після так званої "зради" Мазепи, цар Петро наказав ліквідувати монастир, де ігуменею за життя була матір Івана Степановича. (дріб'язковий був цар).
Read more... )
gloria_ma: (Ельф)
Незакінчена.
Поки що поміщаю один портрет, найулюбленіший:).
Козацькі портрети називаються "контрфекти" . Виникає світський портретний живопис на Східній Україні - від Києва починаючи, пізніше, ніж у Львові і на Волині - тому винувате і віддаленність від Європи і менший вплив католицизму, і менша кількість художників.  
Хочу нагадати, що в ці десятиліття в Речі Посполитій був поширений серед шляхти, і згодом перейняли собі і козаки, так званий "сарматизм". 
Шляхтичі і козаки вважали, що походять від племені "сарматів" - іраномовних племен зі Сходу України.
"Сарматизм", власне, був не просто пошуком історичних початків, а й певною ідеологією - культивував  чесність, гордість, релігійність, волелюбність, сміливість, шляхетність. (перерахувала і подумалось, як же жаль, що зараз "сарматизм" не популярний культ).   
Певними узагальнюючими рисами  ця ідеологія відобразилась і в мистецтві.  Про "сарматизм" свідчить площинність, лінеарність,  червоний колір (вважалось, що червоний - колір  тільки благородних людей),  герби і написи. Східно-український портрет не можна вивчати від відриву від польсько-литовського, однак він має свої індивідуальні, поєднані з давньоруською культурою і Сходом, риси.  Українці любили яскраві кольори і візерунки, ніколи не випинали  некрасивість (у польської шляхти вважалось, що навіть brzdote (бридота) - то все одно гарно, бо блакитна кров - є блакитна кров). 
Фрагмент розпяття

Знайомтесь. Лубенський полковник Леонтій Назарович Свічка.   Фундатор Успенської церкви в Пирятині. 
Фрагмент з ікони  Роз'яття з  пристоячими. 
Походження портрету - церква с.Олексіївки Гребінківського району Полтавської області. 
Портрет датується 1680-ми роками. 

Повний портрет )


gloria_ma: (Ельф)
Корнтякт-молодший

портрет Костянтина Корнякта-сина
Художник (ура! цей портрет має автора! правда, теж під питанням:()
Знайомтесь ще раз - Микола Петрахнович-Мораховський (бл. 1600-після 1666рр.). Ви вже зустрічались з ним, в 2 серії. Це він автор портретаВарвари Лангиш

Корнякт-молодший (?-1626 рр.) - син Костянтина Корнякта - купця і грека за походженням. Одного з найбагатших міщан міста Львова, фундатор будівель, що носять його ім"я (вежа Корнякта, мабуть, всі бачили у Львові, на Руській вулиці). Воював під началом Яна Замойського проти шведів, мадярів, татар. мав чин ротмістра.

Корнякт-внук
портрет Олександра Корнякта
Відповідно - син і внук.
Художник той же Микола Петрахнович-Мораховський.
Помер у віці 27 років.


портрет Томаша Замойського
Художник невідомий, але є надія. Потрет написаний в 1638 році, і можливо належить до робіт Яна Косінського, придворного художника Замойських. Написаний з натури, в рік смерті Т.З.Read more... )
gloria_ma: (Ельф)

Портрет Гната Івановича Галагана. 1740-ві роки. Художник традиційний - невідомий.

Портрет цей я збиралась розмістити в серії козацьких портретів. Але передумала і поміщаю його зараз, окремо, з натяком.

Гнат Петрович Галаган - полковник чигиринський. Український військовий і політичний діяч.
Брав участь в Північній війні, очолював компанійський полк у військах гетьмана Івана Мазепи.

Потім зрадив Мазепу в 1708 і перебіг до Петра.

14 травня 1709 року допоміг царським військам полковника П.Яковлєва зруйнувати Стару Січ, яка була тоді майже беззбройна - у ній лишилися тільки старі козаки, отамани та полковники, які вже своє відвоювали.

Січовий отаман Яким Богуш вирішив все- таки дати бій, унаслідок чого майже всі запорожці загинули, а тих, що здалися в полон, Ґалаґан посадив на палю та пустив на плотах вниз по Дніпру на пострах тим козакам, які ховалися у плавнях.

За цю зраду отримав чигиринське полковництво.

Запорожці, які вціліли після погрому Січі, вважали Ґалаґана своїм особистим ворогом, і у 1710-1711 рр. повсякчас полювали за ним та його майном на Правобережжі, через що Ґалаґан не міг нормально організувати тут своє господарство. Це змусило його звернутися до Скоропадського з проханням перевести своє майно та худобу на розташування в Прилуцький полк на Лівобережжі, на що отримав згоду.

Жив, не тужив, багатів. Рід вкорінився - дворяни, поміщики, чудова кар"єра і знатність. Мабуть, багато хто любувався прекрасному парково-палацовому ансамблю в Сокиринцях Чернігівської області? - ну, так це Галаганів, багатство роду яких ціною страшної зради Батьківщини і товарищів, положив Гнат Іванович Галаган.
Але.

27 квітня 1869 року подружжя Ґалаґанів постигла втрата – помер їхній син, єдина їхня дитина, шістнадцятирічний Павло Ґалаґан. Горе батьків було безмежним і невтішним. Подейкували, що Ґалаґан після смерті сина почав вірити в містику, повірив і у прокляття запорозьких характерників на весь його рід.

Адже у той страшний 1709 рік, рівно 160 років тому, коли москалі, захопивши при допомозі Ґалаґана Запорозьку Січ, звіріючи від гарячої крові рубали полоненим січовикам голови і дерли з живих шкіру, козаки прокляли зрадника до сьомого коліна. Павло саме й був отим сьомим коліном Гната Ґалаґана, на ньому цей рід і закінчився.
-----------------------------
Я в своїй ф-стрічці наткнулась на повідомлення, що тв-канали можуть через 3 місяці взагалі відмовитись від української мови, а потім ще на те, що чоловік, що розмістив щит з бабусею "узнала, що внук голосував за регіони - переписала хату на кота" - об"явлений в всеукраїнський розшук не знамо за що.

Подумалось - та як так? ці, що працюють на каналах - адже там більшість теж українці - в цій країні просто статистично більшість українці - та хіба ж можна так себе не поважати?
Безчестя - воно завжди аукається. Див..вище.

Як же жалко, що в 2005 році цю банду не розкатали в пил, не зважаючи на крики склеротичної Європи і самих бандитів. Інстинкт самозбереження у суспільства відмовив.
gloria_ma: (Ельф)
Портрет невідомого в червоній шубі
Портрет Невідомого у червоній шубі. 30-ті роки 17 ст.

На теренах Острожчини (Рівненська область), поряд з творами репрезентативно-декоративного напрямку, були написані портрети реалістичного характеру. В портреті невідомого в червоній шубі втілились кращі досягнення українського портретного живопису 17 ст. Його можна назвати "психологічним".
Автор чудово зумів передати важкий погляд магната, в якому відбилися його неабиякий розум, сила та владність. Портрет відзначається високими живописними якостями. Вмілим підсиленням та послабленням інтенсивності червоного кольору художник виписує шубу магната, за допомогою найвитонченіших кольорових та тональних переходів передає відтінки обличчя. Щодо особи портретованого висловлювались різноманітні припущення (легендарний Байда - Дмитро Вишневецький, граф Тишкевич, ін.).

Невідомий волинський художник.
Походження: палац Сосновських у Новомалині (Острозький р-н Рівненської області) чи палац Сангушків у м.Славуті (Хмельницької області).
Портрет зберігається у Острозькому музеї. (до слова, один з графів Сосновських вродився непересічний скульптуром).

Портрет Юрія Мнішека
портрет Юрія Мнішека. Копія 1730-х років з оригіналу 1610.

Юрій Мнішек( 1548-1613 рр.) - син Миколая Мнішека з Великих Кончиць і Варвари Кам"янецької, каштелян радомський, сандомирський воєвода, батько Марини Мнішек. За віросповіданням - протестант.

Треба сказати, що Реформація проникла на територію тодішньої Речі Посполитої, в т.ч. і на територію України.
До Мартіна Лютера якось нікому в голову не приходило переманювати людей з однієї віри в іншу. ПРотестанти першими принесли ідею, що якщо ти не можеш найти істину в своїй Церкві, пошукай її в іншій.
Католицтво і православ"я на наших теренах до цього ідейного перевороту спокійно собі уживались, як паралельні фірми, і від того, що конкуренції не було, співробітники обох фірм розпустилися - були малограмотні, частенько читали проповіді п"яненькими, мали жінку (католики, хоч і офіційно був целібат) і дуже любили гроші:).
А тут з"явились протестантські священники і почали людей агітувати. Були вони тверезі, повні сил, ентузіазму і з завзяттям викривали пороки традиційних конфесій. Тому один час спостерігався перехід людей освічених (як католиків так і православних) в протестанти - і освіта, і задоволення. В протестанти перейшли деякі з Мнішків, Сангушків, Корецьких, Радзивілів і ін.).
Така несподівана конкуренція змусила католиків, що мали в своїх руках великий ресурс - Папу, незалежного і поважного князя Церкви, зфокусуватися на тому, щоб це все "неподобство" зупинити. В цей час виникають нові католицькі ордени - бернандинів, театинців, а головне - ієзуїтів. Члени цих орденів вигідно відрізнялись освіченістю, подвижництвом і меншою пристрастю до грошей. Ієзуїти ще зіграють свою і позитивну і негативну роль в нашій історії.
Що стосується Церкви православної, то стан її був досить жалюгідний - Константинополь на той час був уже захоплений турками, Патріарх був не зовсім вільним від султану, православна Церква була бідна і традиційна - притримувалась візантійських і києворуських канонів (як в службі, так і мистецтві ), що пережили свій розквіт задовго до.
От саме в такому скрутному положенні і виникає заснована князем Острозьким на свої гроші і гроші Гальшки - Острозький колегіум, згодом академія. Вікіпедія пише, що Академія в Замості виникла раніше ніж Острозька, хоча роки заснування Острозької на пару років раніше. Мабуть, справа в статусі - статус Академія Замостянська отримала раніше.
:))) Власне, я вибачаюсь за цю здоровенну ремарку, на яку наштовхнуло мене маленька згадка, що Юрій Мнішек був протестантом.
Про Марину, Дмитра Самозванця і всю цю московську війну читайте вже самі, добре?

(До слова, Острозька академія дала цілий напрямок в художньому мистецтві, так звану "Острозьку школу". Але про неї як-небудь потім).

Художник невідомий.
Походження: монастир Бернадинців у Львові

Криштоф Збаразький
Криштоф Корибут князь Збаразький конюший коронний Януша князя Збаразького воєводи брацлавського з Анною княжноюю Чертвертинською князя Четвертинського Феодора дочкою народжений син, славний посольством до турок з переконання Єжи каштеляна краківського брата свого. До смерті не одружений. Помер року 1628. (отак, без ком і написано - так що читати на одному диханні:) ).

Криштоф Збаразький (1579- 1628 рр)
Нащадок литовсько-українського князівського роду. Народився в сім’ї брацлавського воєводи. До 1600 р. навчався військової справи за кордоном. Пізніше обіймав посади краківського каштеляна, коронного конюшого, кременецького і солецького старости. У 1609 році брав участь в поході проти Москви. Брав участь в Хотинській війні 1620-21. У 1623 році уклав в якості польського посла мир з Туреччиною на таких вигідних умовах, що польський сейм виразив йому в 1624 році публічну подяку.

І от уявіть собі, як цей магнат, нащадок князівського роду, краківський каштелян, кам’янецький, грубешівський і др. староста, фундатор ієзуїтського колегіума у Вінниці, блискучий дипломат, улюблений учень Галілео Галілея, за самоідентифікацією "русин" - на Сеймі 1623 року виголосив палку і гостру промову, де називав Унію «колотнечею», що «завдає ран сердцю нашої вітчизни», бо «zaden tego rozum, zaden gwalt przemoc tego nie moze, aby na Rusi nie bylo Rus

Художник невідомий.
Треба сказати, що цей "художник невідомий", на жаль, дуже поширене явище.


Портрет Гризельди Вишневецької. Справа герб Замойських "Еліта", увінчаний короною - символом князівського титулу, який отримала Гризельда Замойська, вийшовши заміж в 1637 році за князя Єремію Вишневецького (ага, того самого). Під час реставрації був відкритий напис латинською мовою, що обрамляє герб: Гризельда Констанція на Замості княгиня Вишневецька, короля польського Михайла I рідна мати.
Гризельда Вишневецька (1623-1672 рр) (Ярема, виходить, її 14-літньою взяв) - дочка канцлера Томаша Замойського, дружина Яреми, мати Михайла, польського короля. Про її життя збереглось мало відомостей. За свідченням сучасників, Гризельда, в той час, коли її посватав Ярема була "особа молода, розсудлива, більш приваблива добротою і якостями серця, ніж красою; гидкою вона, правда, не була, але була негарна". Вінчання відбулось у Львові 1 грудня 1637 р.
Була сестрою Яна Замойського, що відкрив в Замості в 1595 р. академію - перший приватний університет (він же четвертий вищий учбовий заклад на території Речі - після Кракова, Познані, Вільно)

Беручи до уваги, що Михайло, син Гризельди, можна зробити припущення, що портрет створений в роки його правління (1669-1673рр).

Художник невідомий.
gloria_ma: (Ельф)
Варвара Лангиш
Через Україну пройшло безліч воєн і окупацій, що не дуже були прихильні, як до мистецтва так і до збереження зразків інших культур.

До вашої уваги рідкісний зразок українського світського портрету епохи Ренесансу.
Портрет Варвари Лангиш. (-1635 р.)

В.Л. - донька Гавриїла Лангиша, старости львівського православного братства при Успенській церкві, багатого місцевого негоцианта.
Портрет малювався, як парадний – для жениха, що жив десь у Білорусі. Тоді часто женились «по переписці», в сенсі заочно – за портретом. Але поки чекали на весілля, Варвара захворіла і… померла. І цей портрет повернувся назад, у Львів і був використаний як посмертний. .
Бачте як тоді місцеві українки виглядали:)


Художник Микола Петрахнович-Мороховський (1600-1666 рр).Львівський художник 17 ст.
Походження: церква Успіння у Львові.
Портрет зберігається в музеї м.Львова.

а це вірш Юрія Андруховича, присвячений Варварі Лангиш

До пані Варвари Лангиш

Тебе – теплу, погідну, лагідну, окату
хочу кликати з ночі, всю з шовку й брокату.
Спалює мене поїдом жадання єдине:
їхати до тебе поїздом більш як дві години.

Далі мене знищує пожадання друге:
"З темниці музейної виплинь, королево!" –
горлав би на всю губу з любові і туги
серед міста, опівночі, в товаристві лева.

(Лев зі мною рикав би). І коли зненацька
ти виникла б на мій голос – ніби на портреті,
загриміла б мені в серці музика вар'яцька
і мене б охопило пожадання третє:

на коліна гупнути, як бугай на страті,
і благати, мов пастир, що кличе у секту:
"Ходім пити повітря. Тут повно кастратів.
Я люблю твої руки, очі, корсетку,

сукню з ліфом, сорочку, кавтан, запаску,
а також панчохи і черевики.
Я люблю твого тіла великодню паску,
твої лікті і фалди і все навіки!"

Я схилявся б низько, шептав би п'янко,
цілував би слід кроку твого, Варваро,
край мережива твого, дурна міщанко,
посмітюхо з Ринку, глуха почваро!


Як він її, ніжну і сумну, "приклав" брутально, а? Зі злості від недосяжності, певно. Ох, ці поети:)).

Вона ж, тільки ч/б. Мені і цей варіант сподобався. Вона тут якась інша, еге ж? Зовсім інший вираз обличчя і погляд теж - відсторонена, холодніша і спокійніша.
На ч/б варіанті можна розгледіти ті елементи, які затемнені на кольоровому. На жаль, кращої якості добитись було неможливо - фотка була маленького розміру.

Profile

gloria_ma: (Default)
gloria_ma

May 2015

S M T W T F S
     12
3456789
101112 131415 16
17 1819 20 212223
24252627282930
31      

Syndicate

RSS Atom

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Sep. 20th, 2017 06:16 pm
Powered by Dreamwidth Studios