gloria_ma: (Ельф)
25 липня 1652 року було весілля. Ні, Весілля! Опецькуватий як біб батько нареченої ховав в чорній бородіі затаєну кволу посмішку, а в очах недобрий блиск.
Вбраныі в шовк і парчу гості осудливо шушукались, схиляючись одне до одного кружевним жабо.
Звуки запального танцю, чужого в цій стороні, витісняли повітря і наповнювали душі присутніх змішаним відчуттям шалу, захоплення і розтрощеної гордощі - шлюб був нерівний і запросто міг проходити під римським гаслом "горе переможеним!". Син Господаря, п'ять племінників - сини двох рідних братів і найближчі бояри прямо зараз перебували в заложниках у, получається, свата - холєрно, як далеко, аж в Чигирині.

В середині зали лихо відбивали закаблуки женихові дружки і свати.
Read more... )
gloria_ma: (Ельф)
Дарагани... Нічим особливим в історії не прославились - можна сказати, що то була типова дворянська сім"я України.
Засновник династії Дараганів - київський козацький полковник Юхим Дараган вдало женився на Вірі, сестрі братів Розумовських (Олексія - морганатичного чоловіка російської імператриці Єлизавети і Кирила - останнього гетьмана України, фельдмаршала і президента Російської Академії наук). У знаменитих братів Розумовських було три сестри -
Віра, Агафія, Ганна.

Художник невідомий. Портрет Юхима Дарагана. портрет 18 ст. , вірніше копія 19 ст. з оригіналу 18 ст.
Зображений у полковничих регаліях. (по-сучасному, це щось типу губернатора Київщини). Покінчив життя самогубством. Чому невідомо.

Все, що залишилось від Дараганів - це три архітектурні пам"ятки:
Read more... )
gloria_ma: (Ельф)
Під впливом російського інформаційного простору, постійних візитів в Україну (слава богу, вже рідше) Патріарха Московського Кіріла, частини кліру незрозумілої структури - з назви Українська православна церква, з дій - Московського Патріархату, зформувалось скептичне відношення до всього релігійного.
Більше того, українська спільнота взагалі вважає, що православіє буває тільки у формі російського православ'я: з зрощенням влади і Церкви, з домінуванням обрядовості над суттю, з поставлення християнських заповідей на службу російському пожерливому націоналізму.

Між тим, як казав видатний український філолог Потебня кожний народ виробляє своє християнство, згідно власного світогляду і естетичних уподобань.
Не оминуло це і українське православ'я, яке можна охарактеризувати коротко, як "Бог - це любов".
Вірити в бога чи не вірити - діло хазяйське, але те, що релігія наклала величезний відбиток на культуру, заперечувати годі.
Неможливо в жж-шному пості розказати про всю проблему цілком, але можна частково продемонструвати, як українці, наприклад, 18 століття, уявляли собі християнське вчення, які естетичні і філософські критерії їм імпонували.Read more... )
gloria_ma: (Ельф)
Галяховський. Апофеоз Мазепи
фрагмент гравюри Галяховського Д. "Апофеоз Мазепи"

Представляю другу частину Української гравюри і хочу розказати вам не стільки про майстрів, скільки про зображення.Read more... )
gloria_ma: (Ельф)
О.Тарасевич. Поклоніння волхвів
Олександр Тарасевич. Поклоніння волхвів. із книги Rosarium
Read more... )
gloria_ma: (Ельф)

Василь Дунін-Борковський був чернігівським полковником і генеральним обозним (першим заступником гетьмана) - служив за гетьманів Многогрішного, Самойловича і Мазепи. Мав він титул граф - був знатного польського шляхетського роду, початки якого сягали данських королів, великих київських князів і візантійських імператорів.

Це був вже другий Дунін-Борковський, що служив українським гетьманам. Першим був двоюрідний дядько Василя Касперовича теж Василь - і теж (о, співпадіння!) був чернігівським полковником і сподвижником Богдана Хмельницького. (це, до слова, відмітимо ще раз, чисто козацько-селянський склад учасників українсько-польської війни;)).Read more... )
gloria_ma: (Ельф)
Мати. Марина Мазепа. в дівоцтві Мокиєвська. В схимі Марія Магдалина.

близько 1624 року, на Білоцерківщині, Річ Посполита — 1707 рік, Київ,
імовірно була похована на території Києво-Печерського Вознесенського дівочого монастиря) — ігуменя Києво-Печерського Вознесенського і Глухівського Успенського дівочих монастирів, мати гетьмана України Мазепи Івана Степановича, основоположниця прикладного мистецтва — шиття золотими та срібними нитками церковного одягу і ікон.

Походила з шляхетського роду, батько і брат - старшини у війську Хмельницького. Загинули в боях з поляками.
Мала двох дітей - Івана і доньку Олександру.
Була високоосвіченою жінкою, брала участь у політиці.

Після так званої "зради" Мазепи, цар Петро наказав ліквідувати монастир, де ігуменею за життя була матір Івана Степановича. (дріб'язковий був цар).
Read more... )
gloria_ma: (Ельф)
Незакінчена.
Поки що поміщаю один портрет, найулюбленіший:).
Козацькі портрети називаються "контрфекти" . Виникає світський портретний живопис на Східній Україні - від Києва починаючи, пізніше, ніж у Львові і на Волині - тому винувате і віддаленність від Європи і менший вплив католицизму, і менша кількість художників.  
Хочу нагадати, що в ці десятиліття в Речі Посполитій був поширений серед шляхти, і згодом перейняли собі і козаки, так званий "сарматизм". 
Шляхтичі і козаки вважали, що походять від племені "сарматів" - іраномовних племен зі Сходу України.
"Сарматизм", власне, був не просто пошуком історичних початків, а й певною ідеологією - культивував  чесність, гордість, релігійність, волелюбність, сміливість, шляхетність. (перерахувала і подумалось, як же жаль, що зараз "сарматизм" не популярний культ).   
Певними узагальнюючими рисами  ця ідеологія відобразилась і в мистецтві.  Про "сарматизм" свідчить площинність, лінеарність,  червоний колір (вважалось, що червоний - колір  тільки благородних людей),  герби і написи. Східно-український портрет не можна вивчати від відриву від польсько-литовського, однак він має свої індивідуальні, поєднані з давньоруською культурою і Сходом, риси.  Українці любили яскраві кольори і візерунки, ніколи не випинали  некрасивість (у польської шляхти вважалось, що навіть brzdote (бридота) - то все одно гарно, бо блакитна кров - є блакитна кров). 
Фрагмент розпяття

Знайомтесь. Лубенський полковник Леонтій Назарович Свічка.   Фундатор Успенської церкви в Пирятині. 
Фрагмент з ікони  Роз'яття з  пристоячими. 
Походження портрету - церква с.Олексіївки Гребінківського району Полтавської області. 
Портрет датується 1680-ми роками. 

Повний портрет )


gloria_ma: (Ельф)

Ця ікона мене просто зачарувала. Ви тільки придивіться до цих облич - який спокій і доброта, яка в них портретна схожість - зразу видно, кревні родичі.
Богородиця. фрагмент. Білостоцький монастир Волинської області. Поч.18 ст.
Read more... )
gloria_ma: (Ельф)

Портрет Гната Івановича Галагана. 1740-ві роки. Художник традиційний - невідомий.

Портрет цей я збиралась розмістити в серії козацьких портретів. Але передумала і поміщаю його зараз, окремо, з натяком.

Гнат Петрович Галаган - полковник чигиринський. Український військовий і політичний діяч.
Брав участь в Північній війні, очолював компанійський полк у військах гетьмана Івана Мазепи.

Потім зрадив Мазепу в 1708 і перебіг до Петра.

14 травня 1709 року допоміг царським військам полковника П.Яковлєва зруйнувати Стару Січ, яка була тоді майже беззбройна - у ній лишилися тільки старі козаки, отамани та полковники, які вже своє відвоювали.

Січовий отаман Яким Богуш вирішив все- таки дати бій, унаслідок чого майже всі запорожці загинули, а тих, що здалися в полон, Ґалаґан посадив на палю та пустив на плотах вниз по Дніпру на пострах тим козакам, які ховалися у плавнях.

За цю зраду отримав чигиринське полковництво.

Запорожці, які вціліли після погрому Січі, вважали Ґалаґана своїм особистим ворогом, і у 1710-1711 рр. повсякчас полювали за ним та його майном на Правобережжі, через що Ґалаґан не міг нормально організувати тут своє господарство. Це змусило його звернутися до Скоропадського з проханням перевести своє майно та худобу на розташування в Прилуцький полк на Лівобережжі, на що отримав згоду.

Жив, не тужив, багатів. Рід вкорінився - дворяни, поміщики, чудова кар"єра і знатність. Мабуть, багато хто любувався прекрасному парково-палацовому ансамблю в Сокиринцях Чернігівської області? - ну, так це Галаганів, багатство роду яких ціною страшної зради Батьківщини і товарищів, положив Гнат Іванович Галаган.
Але.

27 квітня 1869 року подружжя Ґалаґанів постигла втрата – помер їхній син, єдина їхня дитина, шістнадцятирічний Павло Ґалаґан. Горе батьків було безмежним і невтішним. Подейкували, що Ґалаґан після смерті сина почав вірити в містику, повірив і у прокляття запорозьких характерників на весь його рід.

Адже у той страшний 1709 рік, рівно 160 років тому, коли москалі, захопивши при допомозі Ґалаґана Запорозьку Січ, звіріючи від гарячої крові рубали полоненим січовикам голови і дерли з живих шкіру, козаки прокляли зрадника до сьомого коліна. Павло саме й був отим сьомим коліном Гната Ґалаґана, на ньому цей рід і закінчився.
-----------------------------
Я в своїй ф-стрічці наткнулась на повідомлення, що тв-канали можуть через 3 місяці взагалі відмовитись від української мови, а потім ще на те, що чоловік, що розмістив щит з бабусею "узнала, що внук голосував за регіони - переписала хату на кота" - об"явлений в всеукраїнський розшук не знамо за що.

Подумалось - та як так? ці, що працюють на каналах - адже там більшість теж українці - в цій країні просто статистично більшість українці - та хіба ж можна так себе не поважати?
Безчестя - воно завжди аукається. Див..вище.

Як же жалко, що в 2005 році цю банду не розкатали в пил, не зважаючи на крики склеротичної Європи і самих бандитів. Інстинкт самозбереження у суспільства відмовив.

Profile

gloria_ma: (Default)
gloria_ma

May 2015

S M T W T F S
     12
3456789
101112 131415 16
17 1819 20 212223
24252627282930
31      

Syndicate

RSS Atom

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Jul. 26th, 2017 06:34 am
Powered by Dreamwidth Studios